Поновлення працівника на роботі: за яким КЕКВ проводити видатки

Як установлює стаття 129¹ Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання. Тож якщо установа отримала рішення суду і не збирається його оскаржувати його, вона має подбати про сплату коштів на користь звільненого працівника. І за потреби провести перерозподіл видаткової частини кошторису. Якщо вона цього не зробить, вказані суми стягнуть з неї примусово за Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (далі — Порядок № 845).

Зокрема, стаття 25 Порядку № 845 визначає, що безспірне списання коштів з рахунку боржника виконується у першочерговому порядку, а проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Обов’язки з виконання рішень про стягнення коштів, визначених у судових рішеннях, Порядком № 845 покладаються на органи Казначейства, де відкриті реєстраційні рахунки установ, з яких потрібно стягнути відповідні кошти.

Тож якщо установа не бажає потрапити до чорного списку органу Казначейства і не доводитиме справу до примусового стягнення коштів, а отже, й до припинення можливості проводити інші платежі, вона має сплатити кошти на користь незаконно звільненого працівника.

Усі види витрат на оплату праці працівників бюджетних установ (організацій) проводять за КЕКВ 2110 «Оплата праці» відповідно до підпункту 2.1.1  Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333. Тож виплату працівнику зарплати за час вимушеного прогулу установа проводитиме саме за цим КЕКВ.

Видатки на інші виплати за рішеннями суду, окрім оплати праці (у т. ч. відшкодування моральних збитків згідно з рішенням суду), проводять за КЕКВ 2800 «Інші поточні витрати» (п. 2.6 Інструкції № 333).